У пошуках оптимального висіву. Підсумки


Дата публікації: 09, Вересень, 2019

На двох полях ТОВ «Агро-Регіон» (Бориспільський р-н, Київська обл.) із дослідними ділянками Massey Ferguson Crop Tour добігає завершення вегетація соняшнику та кукурудзи. Біологічна врожайність культур, посіяних із 13-ма різними налаштуваннями сівалки, вже відома — час підбивати підсумки. Скільки коштує неякісний висів? Який негативний фактор є найбільш шкодочинним? Чи довели технології Precision Planting® свою конкурентоспроможність в українських умовах?

 

Дмитро Радіонов

 

MF Crop Tour — перший досвід в Україні

«Посів — найважливіша операція сезону, адже саме вона закладає потенціал урожайності культури. За висоти 50 см кожна рослина чито кукурудзи, чито соняшнику вже знає, скільки зерна сформує. Інші агротехнічні операції утримують цю «планку» на високому рівні, але підняти її не спроможні», — розповідає Кріс Хартер, директор з експортних продажів LLC Precision Planting, фермер у штаті Канзас (США).

Кріс Хартер, директор з експортних продажів LLC Precision Planting

 

Напевно, зі словами пана Кріса певною мірою погодиться більшість сільгоспвиробників. Головні фактори, об’єднані терміном «неякісний висів», відомі всім: нерівномірна розкладка насіння у ряду та погана витримка заданої глибини. Кожен знає, що вони негативно впливають на врожайність, але як саме? Відповідь дає MF Crop Tour — проект корпорації AGCO, який водночас демонструє можливості рішень для точного висіву від американської компанії LLC Precision Planting. Сьогодні цей проект охоплює США, низку африканських держав, країн-членів Європейського Союзу, а від минулого року — й Україну. Та всюди Crop Tour відбувається за однією схемою: кілька локацій в основних ґрунтово-кліматичних зонах країни; ключові культури (широкорядний висів) регіону; 13 дослідів — проходи по 150 м з різними налаштуваннями сівалки щодо глибини, пропусків-двійників (сингулярність), швидкості та притискного зусилля секцій. В Україні за підтримки офіційних дистриб’юторів Massey Ferguson проект Crop Tour реалізовується на 4-х локаціях, зокрема на Київщині на базі ТОВ «Агро-Регіон» (Бориспільський р-н). Тут втілити проект у життя працівникам корпорації допомагають спеціалісти компанії АМАКО.

Досліди на Київщині

Для початку трохи передісторії. Дослідні ділянки MF Crop Tour розташовані на полях ТОВ «Агро-Регіон», де цьогоріч вирощується соняшник та кукурудза. На кожній локації від краю поля досліди відділяють 48 рядків (міжряддя 70 см), засіяних господарством. Це одна з вимог Crop Tour, яка однакова для всіх країн. Ще одна установа — однакова технологія вирощування та агрофон: єдина відмінність між рослинами, посіяними господарством, і дослідними ділянками — різні сівалки та робочі налаштування.

26 ділянок (див. табл.) Crop Tour засівала 8-рядна Massey Ferguson 9108 VE, яка працювала на швидкості 8 км/год, крім окремих зон швидкісного висіву: 12 км/год — на соняшнику та 16 км/год — на кукурудзі.

 

Сівба дослідного соняшнику відбулась 22 квітня. За уточненою інформацією, це поле розташоване на опідзолених чорноземах. Як розповів агроном господарства Василь Мельник, попередником тут був ярий ячмінь, агрофон доволі непоганий: у поєднанні з технологією вирощування соняшник  цілком може сформувати 3,5 т/га. Інша ситуація із полем під кукурудзу. Згідно з уточненими даними, приблизно половина поля стоїть на дерново-слабоопідзолених супіщаних ґрунтах, а інша, з дослідними ділянками, — на опідзолених чорноземах. Зі слів Василя Мельника, минулого року на цьому полі вирощувалась кукурудза, а агрофон, в цілому, низький — господарство очікує на 9-9,5 т/га. «Цариця полів» на дослідах була посіяна 23 квітня.

Біологічну врожайність обох культур спеціалісти AGCO та АМАКО визначали 14 серпня. «В усьому світі ми підраховуємо біологічну врожайність за однією методикою, — пояснює Дарен Гебел, директор з агрономії корпорації AGCO. — Спочатку вираховуємо одну тисячну гектара, за міжряддя

70 см — це 14,28 п.м. (10000/0,7 = 14285 п.м, 14285/1000 = 14,28 п.м).

Далі на кукурудзі підраховуємо кількість зерен у качанах (кількість рядів х кількість зерен у ряді). Після цього кількість зерен множимо на кількість качанів і ділимо на 35,35 (коефіцієнт середньої маси 1000 насінин і урожайності, т/га). Цей принцип застосовуємо і на соняшнику з тією відмінністю, що середня маса підраховується окремо для кошиків різного діаметру».

Як відомо, в масштабах поля цей спосіб не є найточнішим, проте на дослідних ділянках його можливості дозволяють побачити основні відмінності. Отже, що маємо?

Вплив двійників на кукурудзі: пригнічена та нормально розвинута рослини.

 

Вплив двійників на соняшнику.

Нерівномірне розміщення насінин у ряду

Ті самі двійники-пропуски, особливо на соняшнику, який так люблять розробники висівних апаратів. Всі ми розуміємо, що вони є найбільш небезпечними, адже надвисока конкуренція та нерівномірна площа живлення помітно забирає репродуктивні можливості двох/трьох рослин. Але питання не тільки в цьому.

«Якщо кукурудза сформувала качани на 7-му міжвузлі — це гарний результат, — зазначає Кріс Хартер. — У листі над качаном активно відбувається фотосинтез, листя під ним заточене на втягування вологи й транспортування поживних речовин до качана. Вони спочатку накопичуються, а згодом поступово подаються до зернин із резервуарів у стеблових вузлах, розташованих під качаном, у порядку від верхнього до нижнього. На момент збирання у рослини, що добре розвинута, останній резервуар лишається заповненим. В іншому випадку розвиток качана припиняє­ться раніше і він, швидше за все, втратить вагу до збирання врожаю. Крім того, зникає природний захист від шкідників і хвороб, які підіймаються стеблом угору».

Як приклад, Кріс Хартер навів дві рослини кукурудзи (ФАО 290) з ряду, посіяним із сингулярністю 99,5% та 79,7% (використовувались спеціальні диски для провокування двійників і пропусків). Перша станом на 15 серпня мала ще два повних резервуари, друга — жодного. Це добре проілюструвало біологічну врожайність на цих ділянках: 10,4 т/га проти 9,8 т/га. Отже, втрати 0,6 т/га тільки на «двійниках». Схожа ситуація на соняшнику: на ділянці, засіяній із сингулярністю 86,52%, біологічна врожайність становить 2,19 т/га, із сингулярністю 99,2 % — 2,73 т/га. Тобто 0,5 т/га.

Стоп. Як їм вдалось посіяти соняшник із такою точністю?

Рішення Precision Planting®

Це робота вакуумного висівного апарату vSet®, яким із заводу оснащена сівалка Massey Ferguson 9108 VE. Замість уже звичних висівних дисків великого діаметру, зроблених з металу, у vSet® стоять полімерні із зубцями по зовнішньому радіу­су. З ними напряму взаємодіє металева шестерня електромотора vDrive®, розташованого в лівій верхній частині висівної камери. Зі слів фахівця із розвитку продуктів «Амако» Андрія Горобця, у порівнянні з варіантами, де електропривід розташований по центру диска, спосіб передачі енергії Precision Planting® більш ощадний: 1,5А проти 2А. Крім того, після зношення шестерні замінюється лише вона, а не весь електромотор.

Справа наліво: Дарен Гебел, директор з агрономії корпорації AGCO; Борис Онищенко, фахівець із посівної, ґрунтообробної техніки та обприскувачів Massey Ferguson; Андрій Горобець, фахівець із розвитку продуктів «Амако»

 

Геометрія отворів знизила «вибагливість» дисків до калібру насіння профільної культури. Якості висіву сприяє і широка пропозиція цих елементів: по 4 тільки для соняшнику та кукурудзи, а також є для сої, сорго, нуту, цукрового буряку, ріпаку тощо. Ресурс полімерних дисків удвічі більший, ніж металевих. За тривалої експлуатації у міру зношення диска додаються калібрувальні  шайби.

Попередження появи двійників і правильне розміщення насіння в отворах  — завдання 5-позиційного відсікача, що складається із двох частин, притиснутих до диска пружинами: верхня контролює насіння у трьох точках, нижня — у двох. Пропуски нівелює роликовий виштовхувач, який перериває дію вакууму, примусово подаючи зерно до короткої висівної трубки. Її форма мінімізує контакт насінини зі стінками на швидкості до 12 км/год. Завдяки цьому соняшник можна сіяти зі швидкістю до 12 км/год, що підтверджують результати дослідів: зі швидкістю 8 км/год витримка інтервалу становила 72,84%, 12 км/год — 82,5%. Це відобразилось на біологічній урожайності: 3,1 проти 3,44 т/га.

Та для висіву інших культур, де 12 км/год замало, Precision Planting® пропонує технологію SpeedTube™, яка збільшує планку якісного висіву до 16 км/год. Цей апарат працює так: гумові захватні колеса по-одному забирають насінини з висівної камери та подають їх на лопатки гумової транспортної стрічки, яка переносить матеріал до борозни (подача з висоти до 3 см). У дію цей механізм приводить окремим електродвигуном, оберти якого синхронізовані з обертами vDrive®. SpeedTube™ швидко монтується та демонтується. Його не радять використовувати на соняшнику, тому що захватні колеса, що взаємодіють із насінням олійної, швидко зношую­ться. Ефект від застосування SpeedTube™ видно результатами дослідів у «Агро-Регіон»: сингулярність висіву кукурудзи на швидкості 8 і 16 км/год практично однакова — 97,3 проти 97,26%, як і витримка інтервалу: по 100%.

Погана витримка глибини

Вибрати оптимальне притискне зусилля на висівну секцію — наче правильно підібрати висівний диск для неякісно відкаліброваного насіння соняшнику. Тут все складно: з одного боку, сошник має лишатись у ґрунті, відповідно, потрібне значне притискне зусилля на секцію; з іншого — чим більшу силу продукують пружини/гідроциліндри секції, тим сильніше її опорні колеса ущільнюють ґрунт навколо борозни. Тож що гірше строкаті посіви чи «бетонна» прикоренева зона? А, може, є інший варіант?

Як справжній «американець» MF 9108 VE оснащена важкими висівними секціями: по 136 кг кожна — непогано, коли уявити, як ця вага концентрується на вістрі дводискового сошника. Втім, за допомогою гідроциліндрів її можна збільшити до
250 кг або зменшити хоч до 28 кг. Що і було зроблено: один прохід сівалка робила з секціями, «полегшеними» на 80% — 28 кг, інший — із «довантаженими», щоправда, на 83% — 250 кг.

«Це два сусіди: вони виросли на відстані 18 см один від одного, — Дарен Гебел показує дві рослини кукурудзи, які, наче посіяли в різний час (див. фото). — Через недостатню вагу висівна секція підстрибувала, насіння було посіяне на різну глибину: одні рослини зʼявились пізніше за інших, а тому програли їм конкурентну боротьбу. Якщо затримка 3-4 дні, то «запізніла» кукурудза сформує у половину менший качана, ніж та, що вилізла перша; якщо 7 і більше — качан майже не матиме зерна. Аналогічний вплив строкатий посів чине і на соняшник».

Ліворуч — притискне зусилля секції 250 кг, праворуч — DeltaForce®

 

Ліворуч — притискне зусилля секції 250 кг, праворуч — DeltaForce®

 

Це підтверджують результати дослідів: у ряду з пониженим притискним зусиллям кількість рослин кукурудзи, що відставали в розвитку, становила 16 проти 9 шт. на контролі. Схожа ситуація і на соняшнику.

«Коли притискне зусилля дуже велике, опорні колеса ущільнюють ґрунт, і коренева система не може нормально розвиватись, — каже Дарен Гебел, демонструючи лопатоподібні кореневі системи щойно викопаних кукурудзи та соняшнику (див. фото).

На досліді кукурудзи це відбилось у 10 погано розвинених рослинах проти 5 на контролі.

 Рішення Precision Planting®

Все зрозуміло, але що ж то за «контроль» такий? Він був посіяний за допомогою, мабуть, найважливішої розробки Precision Planting® — системи автоматичного регулювання глибини DeltaForce®. За неї на кожній секції, над колесами витримки глибини, встановлено тензо-сенсор, що на мікроскопічному рівні вимірює ступінь деформації матеріалу під навантаженням: чим більше навантаження, тим більша деформація і навпаки. Датчик постійно (з частотою 200 разів на секунду) фіксує ці зміни та передає дані на контролер, який на основі цього збільшує чи зменшує притискне зусилля секцій, приводячи його до оптимального значення.
50 кг  на опорні колеса — за результатами досліджень фахівців LLC Precision Planting, для більшості ґрунтів (дослідження проводились на різних технологіях обробітку і по всьому світу), — це та сила, що унеможливить підстрибування секцій, і, водночас, не переущільнить ґрунт. У режимі ручних налаштувань цей показник можна змінювати відповідно до типу ґрунту, що переважає на полі.

Результати дослідів красномовні: різниця, як мінімум,
0,6 т/га на кукурудзі та 0,4 т/га на соняшнику.

Глибина висіву

Хоч це і контрольований показник, але за фактом через кліматичні зміни контролюється він не так уже часто: куди волога, туди і сошник. Але якщо умови посівної дозволяють, то на яку глибину краще сіяти?

Сіяти мілко — втратити вологу, глибоко — енергію проростання. Результати дослідів (проводились і активним DeltaForce®) підтвердили цю аксіому. Як бачимо, кукурудза, посіяна на глибину 2,5, хоч і мала гарну схожість, але сформувала 8,06 т/га — найгірший показник біологічної урожайності в групі.

На соняшнику інша ситуація. Мілкий висів вплинув на олійну — 1,95 т/га біологічної урожайності, але сівба на 8,9 см забрала куди більше потенціалу — біо­логічна врожайність
1,52 т/га. Цікаво, що кукурудза менш чутлива до глибокого посіву: біологічна врожайність ділянки, засіяної на 8,9 см становить
9,44 т/га, але, водночас, тут не проросла найбільша кількість насіння у дослідній групі — 7 шт. Оптимальний діапазон глибини висіву, на думку експертів AGCO, становить 5-6,3 см, залежність від типу ґрунту є, але незначна (посів кукурудзи у всіх дослідах, крім зони з різними глибинами,  робився на 6 см, а соняшнику — на 5 см). Це підтверджують і результати Crop Tour в інших країнах. Хоч, звісно, замовляти погоду ще ніхто не навчився.

Скільки коштує неякісний висів?

Порівняймо крайні результати в дослідних групах. Притискне зусилля. Найкращий результат — автоматично регульоване: кукурудза — 10,5 т/га, соняшник — 3,1 т/га. Найбільше врожайності кукурудзи забирає занижене притискне зусилля: 9,81 т/га, або майже 0,7 т/га недобору урожаю; на соняшнику — завищене:
1,46 т/га, або 1,64 т/га до еталону. У цьому разі оптимальною глибиною висіву кукурудзи стало 5 см — 10,4 т/га, а соняшнику — 6,3 см — 3,52 т/га. Поганою ідеєю є сівба на глибину 2,5 см — 8,06 т/га (недобір 2,34 т/га), а соняшнику — на 8,8 см — 1,52 т/га (недобір
2 т/га (!)). Різниця між якісною і не дуже розкладкою насіння у ряду у цьому разі становить 0,6 т/га на кукурудзі (10,4 т/га та 9,8 т/га) та
0,54 т/га на соняшнику (2,73 т/га 2,19 т/га). Кукурудза: 0,7 т/га,
2,34 т/га і 0,6 т/га; соняшник:
1,64 т/га, 2 т/га, 0,54т/га — скільки коштує неякісний висів?